The museum is open to the public every day except on Mondays, from 10 AM to 6 PM.
No.9, Pankivska str, Kyiv

Англійська порцеляна Веджвуд з колекції родини Грушевських

Посуд мануфактури Веджвуд з колекції родини Грушевських в ескпозиції музею. Фото 2014 р.

Від початку заснування у 1759 р. відомої англійської мануфактури у графстві Стаффордшир і до сьогодні порцеляна позначена маркою Веджвуд, є синонімом вишуканості, позачасової краси та доброго смаку.

Джозайї Веджвуду, засновнику мануфактури, відомому керамісту та вченому, що не втомлюючись експериментував з матеріалами, формами і стилями, вдавалося задовольняти забаганки і аристократичних родин, і потреби середнього класу.

Музей Веджвуд в Етрурії. Джерело зображення: http://www.wedgwoodmuseum.org.uk

У ХІХ ст. мануфактура Веджвуд підкорила публіку порцеляною, пишно оздобленою зображеннями живописних міських краєвидів Європи, Азії та Америки, так званим «transferware», випередивши своїх конкурентів Spode, Enoch Wood & Sons та інших, і ставши яскравим і доступним втіленням популярного вікторіанського стилю.

Столовий посуд Веджвуд.Процес декорування «transferware» (трансферного посуду) починається з гравіювання мідної пластини, аналогічно виготовленню паперових гравюр. Пластина використовується для друку малюнка на цигарковому папері (шаблону), з якого вологу фарбу переносять на керамічну поверхню. Потім посуд випалюють у низькотемпературній печі. Це може бути зроблено до або після нанесення глазурі. Техніка дозволяє отримати тонкі лінії, схожі на гравюри.

У ХІХ ст. мануфактура Веджвуд підкорила публіку порцеляною, пишно оздобленою зображеннями живописних міських краєвидів Європи, Азії та Америки, так званим «transferware», випередивши своїх конкурентів Spode, Enoch Wood & Sons та інших, і ставши яскравим і доступним втіленням популярного вікторіанського стилю.

Сьогодні колекціями виробів Веджвуд пишаються найкращі музеї світу, зокрема Британський музей, Музей Вікторії та Альберта, Метрополітен музей.

Збірка веджвудівської порцеляни у нашому музеї достатньо скромна, але цінність її примножується меморіальністю, адже свого часу вона належала родині Михайла Грушевського. Достеменно невідомо чи користувались Грушевські чайним посудом Веджвуд за призначенням, чи милувались його красою як колекційною річчю. У будь-якому разі цей вишуканий набір порцеляни заслуговує на увагу поціновувачів.

Посуд мануфактури Веджвуд з колекції родини Грушевських в ескпозиції музею. Фото 2014 р.

До музейної колекції меморіальних речей Грушевських посуд Веджвуд потрапив зі значним втратами та ушкодженнями. Деякі предмети складались з маленьких розрізнених фрагментів і могли вміститись у звичайний поштовий конверт. Але неймовірними зусиллями реставратора знову перетворились на чайний сервіз з 9 предметів (цукерниці, чайника, 4 чашок і 3 блюдець), оздоблених у чорному кольорі на білому тлі.

Проте лише на перший погляд здається, що перед нами залишки одного сервізу. Адже традиційно столовий посуд Веджвуд продавали не наборами, а окремими предметами різної форми та призначення, прикрашеними однаковими орнаментами та сюжетами, які об’єднували в тематичні серії, наприклад «Замки Англії», «Європейські краєвиди» та ін. Покупці обирали ту кількість предметів, яка їм потрібна. Так само, набір Веджвуд з колекції родини Грушевських представлений посудом, орнаментованим різними сюжетами, ймовірно, з двох серій.

Салон порцеляни Веджвуд у Лондоні на початку ХІХ ст. Джерело зображення: http://www.grosvenorprints.com/stock_detail.php?ref=27054

Перша серія

До першої серії належать цукерниця і чотири чашки з сюжетом, який отримав назву «Феррара». Дизайн був розроблений художником-гравером Уїльямом Бруком для Веджвуд у 1832 р. і вперше випущений у синьому кольорі.

Композиція представляє собою колаж з двох фрагментів різних гравюр. На першому плані зображено гавань з групою вітрильників. Запозичений цей малюнок з гравюри Роберта Уоліса за аквареллю відомого британського художника Самуеля Остіна (S. Austin), що зображує морську гавань Ліверпуля, Англія («Seacombe slip. Liverpool»). Гравюра була опублікована на обкладинці довідника «Lancashire illustrated, from original drawings, by s. Austin, J. Harwood, and G.&C. Pyne with descriptions» у Лондоні у 1831 р.

На другому плані представлений замок герцогів д’Есте — символ міста Феррара. Джерело для коллажу розробник дизайну знайшов у туристичному путівнику по Італії та Швейцарії (Roscoe T. The tourist in Switzerland and Italy. Illustrated from drawings by S. Prout. — London, 1830). Розділ книги, присвячений Феррарі, відкривала гравюра Джеймса Уілмора з акварелі британця Самуеля Прута (Samuel Prout, 1783-1852 рр.) під назвою «Старий герцогський палац у Феррарі» («Old Ducal Palace at Ferrara»).

Сюжетна композиція «Феррара» доповнена елегантним квітковим орнаментом, що теж має свою назву — «Стрічка з блакитними дзвіночками/ Blue bell border» незалежно від кольору орнаменту. Дизайн квіткової стрічки розроблений мануфактурою Enoch Wood & Sons в Англії на початку XIX ст. Пізніше був запозичений компанією Веджвуд і використовувався на різноманітних виробах столового та декоративного посуду.

Столовий посуд з сюжетом «Феррара» був надзвичайно популярний. Мануфактура продовжувала випускати його до 1960-х рр. Аби визначитися з датуванням «Феррари» з нашої колекції, слід придивитись до клейм.

На зовнішньому боці денця цукерниці та чашок у тісті знаходяться підглазурні клейма «WEDGWOOD», поруч — знак «::». Також, на цукерниці та на одній з чашок поруч з основним проставлене клеймо «О». І тільки на чашках доданий знак «∟». Клеймо «WEDGWOOD» дуже часто використовували на різних видах посуду цієї знаменитої фірми протягом ХІХ ст., тож лише за ним складно зорієнтуватись. А ось додаткові знаки «::», «∟», «О» належать до раннього періоду трансферного посуду Веджвуд. Знак «::» позначає порцеляну як столовий посуд. Клеймо «∟» є відміткою майстра-кераміста. Що саме означає символ «О», встановити не вдалося. З 1860 р. подані ранні додаткові клейма вже не зустрічаються. Натомість поруч з клеймом «WEDGWOOD» з’являється маркування у вигляді комбінації трьох великих літер, які означали місяць, рік виробництва та майстра. Тож наша «Феррара» була випущена не пізніше 1860 р. Також відомо, що трансферний посуд у чорному кольорі Веджвуд стали виготовляти з 1840-х рр. Таким чином, можемо зупинитися на датуванні 1840-50-ті рр.

Друга серія

Значно складнішою виявилась справа ідентифікації сюжетів чайника та блюдець. Оскільки вони оздоблені однаковим квітковим орнаментом «Стрічка з китайською трояндою/China rose border», можна припустити, що перед нами одна серія.

Лише одне з двох сюжетних зображень на чайнику — з круглою баштою на березі річки — вдалось розгадати. Ми вже знаємо приклади запозичення Веджвуд різноманітних ідей щодо оздоблення посуду в інших виробників. І на цей раз пошуки подібних сюжетів привели до англійської мануфактури Spode. У 1819 р. вона випустила тарілку у техніці блакитного трансферного друку під назвою «Лукано». На ній зображено міст на річці Аньєне по дорозі з Риму до Тіволі. Кругла башта на одному кінці мосту — це родинна усипальня Плавтія Лукануса.

На чайнику Веджвуд з нашої колекції ми бачимо подібну місцевість, але з протилежного ракурсу. Так, як це зображено на картині Яна Бота (Jan Dirksz Both, 1615-1652 рр.) «Подорожуючі в Понте Лукано на Аніо в Тіволі/ Travelers at the Ponte Lucano over the Anio at Tivoli, in the background the tomb of Plautier». Проте стверджувати, що для колажу Веджвуд використав саме цей твір, ми не можемо. Єдине, що можемо підсумувати, сюжети на чайнику та блюдцях, найвірогідніше, продовжують італійську тематику Веджвуд.

Фрагмент чайника з сюжетом із круглою баштою на березі річки.

Ян Бот (Jan Dirksz Both, 1615-1652 рр.). «Подорожуючі в Понте Лукано на Аніо в Тіволі/ Travelers at the Ponte Lucano over the Anio at Tivoli, in the background the tomb of Plautier».

А щодо клейм на чайнику, то аналогічно цукерниці поруч з основним клеймом «WEDGWOOD» та знаком «::», проставлені окремо символи «C» і «D». Згідно джерел, «C» як і «О», належить до ранніх клейм. А «D», вірогідно, також є позначкою майстра. На блюдцях, окрім основного клейма та знака «::», бачимо підглазурний штамп синього кольору подібної до шахової фігури «слон», але згадок про нього у літературі не знайшлось. Проте, аби приблизно датувати цю серію, даних вповні достатньо. І схоже, що чайник і блюдця були вироблені у той самий період, що й посуд з сюжетом «Феррара».

Впродовж 255-літньої історії Веджвуд завжди був на піку популярності, і хоча не гребував позичати найкращі ідеї в інших, проте саме йому дісталась слава справжнього втілення Великобританії. Тож запрошуємо усіх охочих помилуватися вишуканим витвором мануфактури Веджвуд з дому Грушевських на Паньківській, 9 в меморіальній експозиції музею!

Ганна Кондаурова

2 Comments


  • Notice: Undefined offset: 180 in /home/immh/immh.kiev.ua/www/wp-content/themes/html5blank-stable/functions.php on line 425
    Наталка says:

    Дякую за цікаву розповідь! Чудовий і надзвичайно потрібний проект.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

ен

7  грудня ‒ 12.00 ‒ Х семінар Інституту спеціальних історичних...

Двадцять років тому в Києві було відкрито пам’ятник Михайлові Грушевському

Про увічнення пам’яті Михайла Грушевського в Києві заговорили...

ІХ семінар Інституту СІД Музею Шереметьєвих

Запрошуємо 23 листопада 2018 року о 12:00 на...

×
Location map

×