Наукові студії

«Якщо будеш у Боярці…»
«Якщо будеш у Боярці…»

“Если будешь в Боярке, кланяйся от нас…”[1], − писала 1 серпня 1891 р. Михайлові Грушевському його мати Глафира Захарівна. Боярка… Цей топонім часто згадувався у родинному листуванні Грушевських упродовж кількох десятиліть. Що ж то за місцевість і чому вона займала таке помітне місце в житті цієї родини? Ми спробуємо не лише поринути в Боярку Грушевських,... Читати далі…

Василь Грушевський: шлях від гімназійної парти до кривавої битви<br> на “чотирьох річках”
Василь Грушевський: шлях від гімназійної парти до кривавої битви
на “чотирьох річках”

  Загострення суперечностей між провідними країнами світу на початку ХХ ст., поділ Європи на два ворогуючих блоки держав (Антанту та Троїстий союз (у 1915 р. перетворився на Четвертний союз)) підштовхували їх до військового протистояння. Потрібна була лише маленька «іскра», щоб цей конфлікт розгорівся та набув світового масштабу. Цією «іскрою» стало вбивство 28 червня 1914 р.... Читати далі…

З музейних практик Михайла Грушевського: <br>Виставка пам’яті Володимира Антоновича
З музейних практик Михайла Грушевського:
Виставка пам’яті Володимира Антоновича

      16 (28) вересня 1894 року закінчився перший київський період у житті Михайла Грушевського. У той день, напередодні своїх уродин, молодий титулований професор вирушав до Львова, відбувши останні візити. Найважливіша прощальна зустріч пройшла у знаменитому будинку із мезоніном на розі Жилянської та Кузнечної в оселі Володимира Антоновича. На згадку про неї Михайло Грушевський... Читати далі…

Останнє засідання Української Центральної Ради: коли, чому і чи все ми про нього знаємо?
Останнє засідання Української Центральної Ради: коли, чому і чи все ми про нього знаємо?

29 квітня 1918 року увійшло в історію України як останній день засідання Центральної Ради. А чи дійсно це було останнє засідання? І про що йшлося на нічному зібранні 30 квітня? І що породило найпопулярніший міф про Михайла Грушевського? І чим був той останній день для подальшої історії України та сьогодення: крахом чи тріумфом, злетом чи... Читати далі…

Інструкторська школа старшин: первісток військової педагогіки та системи військової освіти УНР
Інструкторська школа старшин: первісток військової педагогіки та системи військової освіти УНР

100 років тому, 14 березня 1918-го, військовий міністр Української Народної Республіки полковник Олександр Жуковський видав наказ про створення Інструкторської школи старшин. Відкрилася нова сторінка в розвитку військової педагогіки та системи військової освіти УНР. На новостворений навчальний заклад покладалося завдання комплектування молодої української армії, що набирала сили, національно свідомим, фахово підготовленим складом. У фондах Історико-меморіального музею... Читати далі…

До початків української регулярної армії (лютий 1918 р.)
До початків української регулярної армії (лютий 1918 р.)

З початком збройного протистояння з російськими більшовицькими загонами ще з середини грудня 1917 р. уряд УНР припустився низки помилок та прорахунків у військовій політиці. Це негативно відбилося на організації оборони країни. Перш за все –непродумана кадрова політика, коли на ключові військові посади призначалися особи, які не розумілися на армійських справах (секретар військових справ Микола Порш,... Читати далі…

З другої спроби: Михайло Грушевський у Полтаві
З другої спроби: Михайло Грушевський у Полтаві

Однією із найяскравіших подій українського громадського життя початку ХХ ст. стало довгоочікуване відкриття пам’ятника Івану Котляревському у Полтаві 30 серпня (за ст. ст.) 1903 р. Історія цього непересічного свята перейшла на сторінки споминів його учасників[1], добре відома вона й дослідникам українського руху на зламі століть. Але як сталося, що на знаменитій фотографії товариства на Полтавськім... Читати далі…

Хочеться “одгорнути завісу майбутнього й зазирнути, що таїться за нею…”
Хочеться “одгорнути завісу майбутнього й зазирнути, що таїться за нею…”

Новий 1918 рік  українська громада Києва зустрічала з українським карбованцем, колядками  в Українському національному театрі та “радянською колядою” у виконанні ватаги на чолі з Михайлом Грушевським, копченою гускою за 100 карбованців пуд, легким вином, ялинковими подарунками “Ґедзя”, відривним календарем з портретами діячів Української Центральної Ради, “Українською граматикою” Івана Огієнка,“Нашими національними скарбами” Миколи Біляшівського  Цим матеріалом ми... Читати далі…

“Так незвичайно і більш ніж скромно відбувся мій поворот …”
“Так незвичайно і більш ніж скромно відбувся мій поворот …”

Після кількарічного заслання (1914-1917 рр.) у Симбірську (тепер м.Ульяновськ, РФ), Казані та Москві Михайло Грушевський, на початку березня 1917 р., отримав можливість повернутися до Києва. 11 березня (ст.ст.), після численних телеграм-запрошень від української інтелігенції, він виїздить із Москви до Києва. Повернення виявилося більш ніж незвичайним – у дорозі трапилося чимало прикростей, які згодом яскраво були... Читати далі…

“Треба жити як можна!”: <br>Михайло Грушевський в Китаєві
“Треба жити як можна!”:
Михайло Грушевський в Китаєві

Повернувшись у березні 1924 р. з еміграції, Михайло Грушевський замешкав у Києві в будинку на Паньківській, 9, який ще 1908 р. придбав з дружиною Марією, братом Олександром та сестрою Ганною на залишені у спадок батькові капітали. Упродовж шести років (1924–1929) робочим кабінетом вченого була невеличка кімнатка, про яку він писав до Львова своєму учневі: «Я... Читати далі…