Наукові студії

«ЯК СКОРШЕ ПОПАСТИ ДО КИЇВА»
«ЯК СКОРШЕ ПОПАСТИ ДО КИЇВА»

  Коли на початку вересня ми бачимо урочисте пожвавлення біля наших шкіл, гімназій, інститутів, університетів, згадаймо, що 135 років тому поріг Київського університету Св. Володимира вперше переступив молодий Михайло Грушевський. То був його крок не лише до науки, але й до майбутнього служіння Україні. Нею він марив на далекій чужині, прагнучи «як скорше попасти до... Читати далі…

«МОЖНА ЛЮБИТЬ УКРАЇНУ ТАК, ЯК ЇЇ ЛЮБИВ КОНИСЬКИЙ…»
«МОЖНА ЛЮБИТЬ УКРАЇНУ ТАК, ЯК ЇЇ ЛЮБИВ КОНИСЬКИЙ…»

  Великий патріот, який «увесь вік свій обороняв інтереси українства», людина, про яку його духовні вихованці писали: «Можна любить Україну так, як її любив Кониський, — але більш, як він, — любить не можна. Він не жив, він горів тою любов’ю»… Все це про письменника, педагога, громадського діяча другої половини ХІХ ст., автора «Молитви за... Читати далі…

МІСЦЯ ПАМ’ЯТІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
МІСЦЯ ПАМ’ЯТІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

  Щороку 18 квітня Україна разом з усім світом відзначає Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток. У зв’язку з цим у нас, грушевськознавців, постало питання про пам’ятники, меморіальні дошки та інші пам’ятні знаки, пов’язані з Михайлом Грушевським: коли й за яких обставин вони з’явилися, якою є їхня географія, скільки їх можна нарахувати в Україні та... Читати далі…

«ДОБА ВИСОКОЛЕТНИХ АМБІЦІЙ І ВЕЛИКИХ ДОСЯГНЕНЬ»: ЖИТТЯ <br>МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО В ТИФЛІСІ
«ДОБА ВИСОКОЛЕТНИХ АМБІЦІЙ І ВЕЛИКИХ ДОСЯГНЕНЬ»: ЖИТТЯ
МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО В ТИФЛІСІ

  Михайлові було нудно. Дитинство у ХІХ столітті могло бути непростим. Є вільний час, проте, що робити, якщо друзів мало, а розваги обмежені? Книжки – цікаво, проте вони мають властивість прочитуватись. А що далі? «Я ріс, – згадує Грушевський, – самітною дитиною, дуже нудно, не маючи ніяких товаришів і повірників»[1]. Народився майбутній історик 1866 року... Читати далі…

ТРАГЕДІЯ ДОМУ ГРУШЕВСЬКИХ…
ТРАГЕДІЯ ДОМУ ГРУШЕВСЬКИХ…

  Найстрашніша доба більшовицької облоги Києва почалася з 6 на 7 лютого (з 24 на 25 січня) 1918-го тривожним затишшям. Уже кілька днів містяни не жили, а існували в очікуванні завершення небаченого раніше хаосу. Крамниці зачинилися, трамваї зупинилися, з електрикою і водою були постійні перебої, преса не виходила. Відчайдухи в перервах між чергами обстрілів робили... Читати далі…

«ТАКЕ БУЛО ВЗАГАЛІ СЕ ВЛАДИКАВКАЗЬКЕ ЖИТТЯ»
«ТАКЕ БУЛО ВЗАГАЛІ СЕ ВЛАДИКАВКАЗЬКЕ ЖИТТЯ»

По-різному – від захоплених відгуків і аж до довічного болю – запам’ятались Михайлові Грушевському місця, де бував він та його рідні. Що й не дивно: надто різні події були пов’язані з ними. Місто Владикавказ для нього мало особливе значення, адже там був його отчий дім. Туди він поспішав за тисячі кілометрів, звідти чекав листів. І... Читати далі…

ЩЕ ОДИН КРОК ДО З’ЯСУВАННЯ ОБСТАВИН СМЕРТІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
ЩЕ ОДИН КРОК ДО З’ЯСУВАННЯ ОБСТАВИН СМЕРТІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

Обставини й причини передчасної смерті Михайла Грушевського завжди були й залишаються однією з “білих” (ні, радше “чорних”) плям грушевськознавства. І, безперечно, кожне джерело, яке дозволяє наблизитися до істини в цій трагічній історії, надзвичайно важливе. Історіографія проблеми веде відлік від перших праць, написаних відразу по смерті вченого, до студій сучасних істориків кінця 1990-х –початку 2000-х, в... Читати далі…

ТРЕТІЙ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ: <br>РЕПОРТАЖ З ЖАЛАМИ «ҐЕДЗЯ» Й КОЛЮЧКАМИ «БУДЯКА»
ТРЕТІЙ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ:
РЕПОРТАЖ З ЖАЛАМИ «ҐЕДЗЯ» Й КОЛЮЧКАМИ «БУДЯКА»

  Осінь 1917-го. Київ потопав у яскравих осінніх барвах, повітря наповнювалося новим ароматом в очікуванні… Очікуванні “поворотного пункту в найновішій історії України” — народження Української Народної Республіки. Ця знакова подія національного державотворення відбулася 20 (7) листопада 1917 року в день прийняття Третього Універсалу Української Центральної Ради.  Проголошення цього найрадикальнішого документу доби Української революції 1917‒1921 рр.,... Читати далі…

«РІШЕНО БУЛО ВІДДАТИ МЕНЕ ДО ТИФЛІСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ»
«РІШЕНО БУЛО ВІДДАТИ МЕНЕ ДО ТИФЛІСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ»

    Питання про освіту Михайла Грушевського постало вже невдовзі після переїзду в 1878 р. родини зі Ставрополя до Владикавказу. Власне, за віком Михайло міг вступити до гімназії ще в Ставрополі, але його батько, Сергій Федорович, не поспішав, вважаючи, що дітей не треба віддавати до школи занадто рано, бажаючи вдома самостійно закласти синові основи знань, а... Читати далі…

“ТОМУ, ЩО Є УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОСТИ”: <br>ШТРИХИ ДО БІОГРАФІЇ  НЕБОЖА І УЧНЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО СЕРГІЯ ШАМРАЯ
“ТОМУ, ЩО Є УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОСТИ”:
ШТРИХИ ДО БІОГРАФІЇ НЕБОЖА І УЧНЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО СЕРГІЯ ШАМРАЯ

Ім’я талановитого молодого науковця Сергія Шамрая було добре знаним в академічних колах України 1920-х – початку 1930-х рр. Сучасні ж дослідники української історичної науки називають Сергія “зіркою першої величини серед Грушевських, яку ще не оцінила гідно українська історіографія”[1]. Наша розвідка – ще один крок до гідного поцінування непересічного таланту небожа і учня Михайла Грушевського, 120-річчя від... Читати далі…