Наукові студії

Інструкторська школа старшин: первісток військової педагогіки та системи військової освіти УНР
Інструкторська школа старшин: первісток військової педагогіки та системи військової освіти УНР

100 років тому, 14 березня 1918-го, військовий міністр Української Народної Республіки полковник Олександр Жуковський видав наказ про створення Інструкторської школи старшин. Відкрилася нова сторінка в розвитку військової педагогіки та системи військової освіти УНР. На новостворений навчальний заклад покладалося завдання комплектування молодої української армії, що набирала сили, національно свідомим, фахово підготовленим складом. У фондах Історико-меморіального музею... Читати далі

До початків української регулярної армії (лютий 1918 р.)
До початків української регулярної армії (лютий 1918 р.)

З початком збройного протистояння з російськими більшовицькими загонами ще з середини грудня 1917 р. уряд УНР припустився низки помилок та прорахунків у військовій політиці. Це негативно відбилося на організації оборони країни. Перш за все –непродумана кадрова політика, коли на ключові військові посади призначалися особи, які не розумілися на армійських справах (секретар військових справ Микола Порш,... Читати далі

З другої спроби: Михайло Грушевський у Полтаві
З другої спроби: Михайло Грушевський у Полтаві

 Як  Грушевський не приїхав у Полтаву 1903 р.  Однією із найяскравіших подій українського громадського життя початку ХХ ст. стало довгоочікуване відкриття пам’ятника Івану Котляревському у Полтаві 30 серпня (за ст. ст.) 1903 р. Історія цього непересічного свята перейшла на сторінки споминів його учасників[1], добре відома вона й дослідникам українського руху на зламі століть. Але як... Читати далі

Хочеться “одгорнути завісу майбутнього й зазирнути, що таїться за нею…”
Хочеться “одгорнути завісу майбутнього й зазирнути, що таїться за нею…”

Як українська громада Києва зустрічала Новий 1918 рік з українським карбованцем, колядками в Українському національному театрі та “радянською колядкою” у виконанні ватаги на чолі з Михайлом Грушевським, копченою гускою за 100 карбованців пуд, легким вином, ялинковими подарунками “Ґедзя”, відривним календарем з портретами діячів Української Центральної Ради, “Українською граматикою” Івана Огієнка, “Нашими національними скарбами” Миколи Біляшівського... Читати далі

“Так незвичайно і більш ніж скромно відбувся мій поворот …”
“Так незвичайно і більш ніж скромно відбувся мій поворот …”

Після кількарічного заслання (1914-1917 рр.) у Симбірську (тепер м.Ульяновськ, РФ), Казані та Москві Михайло Грушевський, на початку березня 1917 р., отримав можливість повернутися до Києва. 11 березня (ст.ст.), після численних телеграм-запрошень від української інтелігенції, він виїздить із Москви до Києва. Повернення виявилося більш ніж незвичайним – у дорозі трапилося чимало прикростей, які згодом яскраво були... Читати далі

“Треба жити як можна!”
“Треба жити як можна!”

Повернувшись у березні 1924 р. з еміграції, Михайло Грушевський замешкав у Києві в будинку на Паньківській, 9, який ще 1908 р. придбав з дружиною Марією, братом Олександром та сестрою Ганною на залишені у спадок батькові капітали. Упродовж шести років (1924–1929) робочим кабінетом вченого була невеличка кімнатка, про яку він писав до Львова своєму учневі: «Я... Читати далі

З архівних студій музею 2016 року
З архівних студій музею 2016 року

Знаковий у житті музею 2016-й, ювілейний Рік Михайла Грушевського, потішив науковців новими унікальними набутками до віртуальної колекції грушевськіани. Представляємо короткий огляд виявлених в архівних збірках раритетів, більшість з яких досі не публікувались. 18 травня 1896 р. Михайло Павлик, відомий суспільно-політичний діяч, у листі до дружини Михайла Драгоманова Людмили в Софію повідомляв свіжу львівську новину: «Тут... Читати далі

Скорботна елегія Олександра Грушевського
Скорботна елегія Олександра Грушевського

«Sine me, liber, ibis per urbem (Без мене, книго, підеш ти в місто)». Цю відому фразу, якою розпочинаються «Скорботні елегії» римського поета Овідія, засланого на далеку чужину, написав якось молодий історик Олександр Грушевський на конверті з власною візитівкою, несвідомо пророкуючи і собі долю вигнанця. Дитинство в оточенні люблячої родини, справа життя за покликом душі, щасливий... Читати далі

Парад куренів Вільного козацтва у Києві на пам’ятній монеті присвяченій 150-річчю Михайла Грушевського
Парад куренів Вільного козацтва у Києві на пам’ятній монеті присвяченій 150-річчю Михайла Грушевського

Національний банк України 26 вересня 2016 року ввів у обіг монету, присвячену 150-річчю від дня народження Михайла Грушевського. На лицьовій стороні (аверсі) монети зображена стилізована композиція з кінохроніки: голова Української Центральної Ради М.Грушевський обходить розгорнутий військовий стрій куренів Вільного козацтва – учасників параду на Софійській площі Києва 17 грудня (за ст. ст.) 1917 року. Можливість... Читати далі

До історії грошових знаків доби Української Центральної Ради
До історії грошових знаків доби Української Центральної Ради

«Іншої грошової одиниці у нас не було, крім гривні їй  годиться й бути нашою монетною одиницею. Була вона одиницею за нашої старої держави – нехай буде і за нової…» Михайло Грушевський Про монетну українську одиницю. 1918. Державне будівництво часів Української Центральної Ради 1917 – початку 1918 р. неодмінно пов’язано з постаттю Михайла Грушевського. Перебуваючи на... Читати далі