Наукові студії

«Я ПОЧУВ СЕБЕ ЛІТЕРАТОРОМ»
«Я ПОЧУВ СЕБЕ ЛІТЕРАТОРОМ»

На запитання про те, ким був Михайло Грушевський, більшість українців відповість: «Істориком». Це, звичайно, буде правдою, але не повною, адже спершу своє громадянське покликання він вбачав у літературній праці. Власне кажучи, між цими заняттями не було великої відмінності ‒ їх обʼєднувала патріотична позиція молодого Грушевського, прагнення служити Україні та її народові. Такий світогляд він ще... Читати далі…

«МІЙ СВІТЕ ЗАТИШНИЙ, МОЯ УТІХО МИЛА»: <br>ОСВІДЧЕННЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
«МІЙ СВІТЕ ЗАТИШНИЙ, МОЯ УТІХО МИЛА»:
ОСВІДЧЕННЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

У переддень свого дня народження, 28 (16) вересня 1894 р., до Львова приїздить 28-річний новопризначений професор першої кафедри української історії, вихованець Університету св. Володимира Михайло Грушевський ‒ «дуже скромненький і звичайний на позір, та ще в чужині не знає, куди обернутись»[1]. Сумує за київським товариством, і поступово вживається у львівське. У автобіографічних оповіданнях змальовує себе в... Читати далі…

«МОЇ СПОМИНИ ПОЧИНАЮТЬСЯ В СТАВРОПОЛІ»
«МОЇ СПОМИНИ ПОЧИНАЮТЬСЯ В СТАВРОПОЛІ»

 У довгому переліку міст, пов’язаних з подвижницьким життям Михайла Грушевського, провінційний російський Ставрополь має своє особливе значення, адже саме після переїзду в 1870 р. родини Грушевських до цього міста починається його раннє свідоме життя. «Мої спомини починають[ся] в Ставрополі, […] починається моє свідоме життє», ‒ написав згодом вчений у своїх «Споминах»[1]. «Спомини» Михайла Сергійовича, як і... Читати далі…

«УКРАЇНСЬКА РАВЕННА»: <br> ПОДОРОЖ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО ДО ЧЕРНІГОВА
«УКРАЇНСЬКА РАВЕННА»:
ПОДОРОЖ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО ДО ЧЕРНІГОВА

Серед темних лісів і зелених лук, помережана широкими смугами мочарів і повільних замулених річок, дрімає нинішня Чернігівщина, здалека прислухаючись до гомону нового життя. І серед неї її старий історичний осередок, наша українська Равенна – Чернігів – задумано мріє про колишнє життя серед своїх старинних церков, музеїв і архівів – облишений новішою динамікою українського життя… Так... Читати далі…

«ДОРОГИЙ РАЙ»:  <br>КРИМСЬКІ ПОДОРОЖІ РОДИНИ ГРУШЕВСЬКИХ
«ДОРОГИЙ РАЙ»:
КРИМСЬКІ ПОДОРОЖІ РОДИНИ ГРУШЕВСЬКИХ

Перші слова, які Михайло Грушевський склав на кубиках для навчання абетки своєї донечки, були «море» й «Русин». У чотири рочки Катруся, яку в родині ніжно звали Кулюнею, легко їх прочитала, чим неабияк потішила Татуся[1]. Перше слово ‒ «мо-ре» ‒ викликало у дівчинки не власні яскраві асоціації, а лише дитячі фантазії за розповідями батьків та збереженими... Читати далі…

ОГНИЩЕ УКРАЇНСЬКОГО ЖИТТЯ НА ЗАХІДНОМУ ПОГРАНИЧЧІ: <br>ПЕРЕМИШЛЬ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
ОГНИЩЕ УКРАЇНСЬКОГО ЖИТТЯ НА ЗАХІДНОМУ ПОГРАНИЧЧІ:
ПЕРЕМИШЛЬ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

Продовжуючи нашу рубрику «По світу: адреси Михайла Грушевського», хочемо розповісти про місто, яке історик називав «головним огнищем українського життя на західнім українськім пограниччі»[1]. Здогадалися Ви чи ні, але мова йтиме про Перемишль – «надсянські Атени галицьких русинів». Саме таку неформальну назву сучасне польське, а тоді – австрійське імперське місто отримало у другій половині XIX ст.,... Читати далі…

«УКРАЇНЦІ МУСЯТЬ СТАТИ НАЦІЄЮ…» <br> МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ ТА ЙОГО КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЄКТ 1905 РОКУ
«УКРАЇНЦІ МУСЯТЬ СТАТИ НАЦІЄЮ…»
МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ ТА ЙОГО КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЄКТ 1905 РОКУ

115 років тому, у березні та квітні 1905 року, Михайло Грушевський написав статті «Українство і питання дня в Росії» та «Конституційне питання і українство в Росії», тим самим заклавши початок конституційним проєктам, що передбачали відхід від імперського централізму та спрямовували на відродження державницького життя українського народу. Саме цим аспектам присвячений наш третій допис із серії... Читати далі…

«БАЧИВ ЦІСАРЯ», «ІДУ В ОПЕРУ… НА ОБРАЗИ…  НА ВИТРІШКИ», «СИЖУ ПРИ ПИВІ»: <br> ПЕРШІ ВІДЕНСЬКІ МАНДРИ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
«БАЧИВ ЦІСАРЯ», «ІДУ В ОПЕРУ… НА ОБРАЗИ… НА ВИТРІШКИ», «СИЖУ ПРИ ПИВІ»:
ПЕРШІ ВІДЕНСЬКІ МАНДРИ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

    Париж, Женева, Лондон, Берлін, Прага, Відень, Варшава, Берн, Рим ‒ у цьому далеко не повному переліку політичних, культурно-мистецьких й освітніх центрів Європи виняткове місце в житті Михайла Грушевського належить Відню. Саме тут, 11 квітня 1894 р., відбулася, хоча й без його участі, доленосна подія ‒ номінація цісарем Австро-Угорщини Францом Йосифом І професором першої... Читати далі…

ПРОСВІТНИК, РЕДАКТОР, МОВОЗНАВЕЦЬ, ОФІЦЕР – ТРАГЕДІЯ УКРАЇНЦЯ<br> МИХАЙЛА ОППОКОВА
ПРОСВІТНИК, РЕДАКТОР, МОВОЗНАВЕЦЬ, ОФІЦЕР – ТРАГЕДІЯ УКРАЇНЦЯ
МИХАЙЛА ОППОКОВА

  Доволі часто в літературі та засобах масової інформації зустрічаємо відомості про родичів Михайла Грушевського по батьківській лінії. А ось про представників материнської гілки розповіді трапляються не так часто. Однак, це зовсім не свідчить про те, що рід Оппокових мало досліджений чи не має яскравих постатей, зокрема і з іншими прізвищами, як от Менчиць, Черняхівський,... Читати далі…

БАТЬКО ПЕРШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ ПЕРІОДИКИ: <br> ЯК МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ СТАВ РЕДАКТОРОМ “ЗАПИСОК НТШ”
БАТЬКО ПЕРШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ ПЕРІОДИКИ:
ЯК МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ СТАВ РЕДАКТОРОМ “ЗАПИСОК НТШ”

125 років тому, у 1895-му, вийшов перший том «Записок НТШ» за редакцією Михайла Грушевського. Тож саме цій сторінці його біографії ми присвячуємо другий допис із серії знакових подій життя видатного вченого, ювілейні дати яких припадають на 2020-й.   У переліках звершень історика пересічній людині легко потонути. А розібратися в особливостях функціонування кожної наукової установи, громадської... Читати далі…