Exploration

ЮВІЛЕЙНИЙ ПОРТРЕТ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО ПЕНЗЛЯ ФОТІЯ КРАСИЦЬКОГО
ЮВІЛЕЙНИЙ ПОРТРЕТ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО ПЕНЗЛЯ ФОТІЯ КРАСИЦЬКОГО

Мистецький світ Михайла Грушевського ‒ яскрава зірка його мікрокосму. Він виявлявся у захопленні й колекціонуванні старожитностей України і світу, музеологічних практиках, підтримці талановитих митців. Своєрідним проявом багатолітньої щирої дружби з художниками стала ціла низка портретів історика. Їх створювали Іван Труш, Михайло Бойчук, Фотій Красицький, Яків Струхманчук, Олександр Саєнко, Федір Кричевський. Окремі з них прикрашають експозиції... Read more...

«НАРИС ІСТОРІЇ КИЇВСЬКОЇ ЗЕМЛІ» – ПЕРШЕ МОНОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТУДЕНТА МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
«НАРИС ІСТОРІЇ КИЇВСЬКОЇ ЗЕМЛІ» – ПЕРШЕ МОНОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТУДЕНТА МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

Михайло Грушевський, студент Історико-філологічного факультету Київського імператорського університету Св. Володимира, на третьому році навчання (1888–1889) повинен був спеціалізуватися, тобто обрати дисципліну для дослідження та наукового керівника, узгодивши з ним тему кандидатської дисертації (сучасною мовою – бакалаврської роботи[1]). Професор античної філософії Юліан Кулаковський, схоже, запропонував Грушевському студіювати Платона: «почав радити про класиків, найбільше про Платона, казав... Read more...

«ЯК СКОРШЕ ПОПАСТИ ДО КИЇВА»
«ЯК СКОРШЕ ПОПАСТИ ДО КИЇВА»

Коли на початку вересня ми бачимо урочисте пожвавлення біля наших шкіл, гімназій, інститутів, університетів, згадаймо, що 135 років тому поріг Київського університету Св. Володимира вперше переступив молодий Михайло Грушевський. То був його крок не лише до науки, але й до майбутнього служіння Україні. Нею він марив на далекій чужині, прагнучи «як скорше попасти до Київа,... Read more...

«МОЖНА ЛЮБИТЬ УКРАЇНУ ТАК, ЯК ЇЇ ЛЮБИВ КОНИСЬКИЙ…»
«МОЖНА ЛЮБИТЬ УКРАЇНУ ТАК, ЯК ЇЇ ЛЮБИВ КОНИСЬКИЙ…»

Великий патріот, який «увесь вік свій обороняв інтереси українства», людина, про яку його духовні вихованці писали: «Можна любить Україну так, як її любив Кониський, — але більш, як він, — любить не можна. Він не жив, він горів тою любов’ю»… Все це про письменника, педагога, громадського діяча другої половини ХІХ ст., автора «Молитви за Україну»... Read more...

МІСЦЯ ПАМ’ЯТІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
МІСЦЯ ПАМ’ЯТІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

  Щороку 18 квітня Україна разом з усім світом відзначає Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток. У зв’язку з цим у нас, грушевськознавців, постало питання про пам’ятники, меморіальні дошки та інші пам’ятні знаки, пов’язані з Михайлом Грушевським: коли й за яких обставин вони з’явилися, якою є їхня географія, скільки їх можна нарахувати в Україні та... Read more...

ТРАГЕДІЯ ДОМУ ГРУШЕВСЬКИХ…
ТРАГЕДІЯ ДОМУ ГРУШЕВСЬКИХ…

Найстрашніша доба більшовицької облоги Києва почалася з 6 на 7 лютого (з 24 на 25 січня) 1918-го тривожним затишшям. Уже кілька днів містяни не жили, а існували в очікуванні завершення небаченого раніше хаосу. Крамниці зачинилися, трамваї зупинилися, з електрикою і водою були постійні перебої, преса не виходила. Відчайдухи в перервах між чергами обстрілів робили короткі... Read more...

«Я ПОЧУВ СЕБЕ ЛІТЕРАТОРОМ»
«Я ПОЧУВ СЕБЕ ЛІТЕРАТОРОМ»

На запитання про те, ким був Михайло Грушевський, більшість українців відповість: «Істориком». Це, звичайно, буде правдою, але не повною, адже спершу своє громадянське покликання він вбачав у літературній праці. Власне кажучи, між цими заняттями не було великої відмінності ‒ їх обʼєднувала патріотична позиція молодого Грушевського, прагнення служити Україні та її народові. Такий світогляд він ще... Read more...

«УКРАЇНЦІ МУСЯТЬ СТАТИ НАЦІЄЮ…» <br> МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ ТА ЙОГО КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЄКТ 1905 РОКУ
«УКРАЇНЦІ МУСЯТЬ СТАТИ НАЦІЄЮ…»
МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ ТА ЙОГО КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЄКТ 1905 РОКУ

115 років тому, у березні та квітні 1905 року, Михайло Грушевський написав статті «Українство і питання дня в Росії» та «Конституційне питання і українство в Росії», тим самим заклавши початок конституційним проєктам, що передбачали відхід від імперського централізму та спрямовували на відродження державницького життя українського народу. Саме цим аспектам присвячений наш третій допис із серії... Read more...