Наукові студії

“Так незвичайно і більш ніж скромно відбувся мій поворот …”
“Так незвичайно і більш ніж скромно відбувся мій поворот …”

Після кількарічного заслання (1914-1917 рр.) у Симбірську (тепер м.Ульяновськ, РФ), Казані та Москві Михайло Грушевський, на початку березня 1917 р., отримав можливість повернутися до Києва. 11 березня (ст.ст.), після численних телеграм-запрошень від української інтелігенції, він виїздить із Москви до Києва. Повернення виявилося більш ніж незвичайним – у дорозі трапилося чимало прикростей, які згодом яскраво були... Читати далі…

“Треба жити як можна!”: <br>Михайло Грушевський в Китаєві
“Треба жити як можна!”:
Михайло Грушевський в Китаєві

Повернувшись у березні 1924 р. з еміграції, Михайло Грушевський замешкав у Києві в будинку на Паньківській, 9, який ще 1908 р. придбав з дружиною Марією, братом Олександром та сестрою Ганною на залишені у спадок батькові капітали. Упродовж шести років (1924–1929) робочим кабінетом вченого була невеличка кімнатка, про яку він писав до Львова своєму учневі: «Я... Читати далі…

З архівних студій музею 2016 року
З архівних студій музею 2016 року

Знаковий у житті музею 2016-й, ювілейний Рік Михайла Грушевського, потішив науковців новими унікальними набутками до віртуальної колекції грушевськіани. Представляємо короткий огляд виявлених в архівних збірках раритетів, більшість з яких досі не публікувались. 18 травня 1896 р. Михайло Павлик, відомий суспільно-політичний діяч, у листі до дружини Михайла Драгоманова Людмили в Софію повідомляв свіжу львівську новину: «Тут... Читати далі…

Скорботна елегія Олександра Грушевського
Скорботна елегія Олександра Грушевського

«Sine me, liber, ibis per urbem (Без мене, книго, підеш ти в місто)». Цю відому фразу, якою розпочинаються «Скорботні елегії» римського поета Овідія, засланого на далеку чужину, написав якось молодий історик Олександр Грушевський на конверті з власною візитівкою, несвідомо пророкуючи і собі долю вигнанця. Дитинство в оточенні люблячої родини, справа життя за покликом душі, щасливий... Читати далі…

Парад куренів Вільного козацтва у Києві на пам’ятній монеті присвяченій 150-річчю Михайла Грушевського
Парад куренів Вільного козацтва у Києві на пам’ятній монеті присвяченій 150-річчю Михайла Грушевського

Національний банк України 26 вересня 2016 року ввів у обіг монету, присвячену 150-річчю від дня народження Михайла Грушевського. На лицьовій стороні (аверсі) монети зображена стилізована композиція з кінохроніки: голова Української Центральної Ради М.Грушевський обходить розгорнутий військовий стрій куренів Вільного козацтва – учасників параду на Софійській площі Києва 17 грудня (за ст. ст.) 1917 року. Можливість... Читати далі…

До історії грошових знаків доби Української Центральної Ради
До історії грошових знаків доби Української Центральної Ради

«Іншої грошової одиниці у нас не було, крім гривні їй  годиться й бути нашою монетною одиницею. Була вона одиницею за нашої старої держави – нехай буде і за нової…» Михайло Грушевський Про монетну українську одиницю. 1918. Державне будівництво часів Української Центральної Ради 1917 – початку 1918 р. неодмінно пов’язано з постаттю Михайла Грушевського. Перебуваючи на... Читати далі…

“Товариш щирий, розумний і добрий”
“Товариш щирий, розумний і добрий”

«Тут Грушевський жениться: бере собі смирну дівчину, учительку, сироту, добру мою знакому і радикалку – Вояківську, – що дуже гарно з єго боку. Новоерці дуже возлементують. Вояківська велика приятелька Кобринської і Крушельницької». З листа Михайла Павлика до родини Драгоманових. Сердечним другом для пана професора стала молода вчителька Першої міської жіночої виділової школи ім. королеви Ядвіги... Читати далі…

Матеріали Федора Калиновича
Матеріали Федора Калиновича

Музейникам теж іноді щастить. Часом здається, що допомагає сам Бог. Щось подібне ми відчули, коли поріг Дому Грушевських переступила Світлана Олександрівна Френкель. Ця одухотворенна жінка з почуттям виконаного обов’язку поклала на стіл папку з матеріалами Федора Калиновича – свекра її покійної сестри Ольги Олександрівни. «Це все було засекречене. Те, що він мав якесь відношення до... Читати далі…

«І все тут повно для мене не тільки історичних, але й родинних споминів». Лісники
«І все тут повно для мене не тільки історичних, але й родинних споминів». Лісники

«Волію сидіти на «Дніпрових горах», на батьківщині – в милі відси село, де похований мій дід (сам я й пам’ятник ставив над ним, виїжджаючи до Галичини 1894 р.) і де виростав мій батько, і все тут повно для мене не тільки історичних, але й родинних споминів», − такі теплі слова Михайло Сергійович сказав на адресу... Читати далі…

Із галицького пралісу прямо в Рим
Із галицького пралісу прямо в Рим

По обіді 7 квітня[1] 1904 р. до потягу, що прямував зі Львова до Відня, поспішали двоє чоловіків. Щасливо діставшись своїх місць, вони почули сигнал паротягу, що сповіщав про початок їхньої далекої подорожі. Ранком на обрії показалась австрійська столиця, яка, однак, їх зовсім не цікавила цього разу, а була лише проміжним пунктом. Переїхавши з так званого... Читати далі…