Наукові студії

ПРОСВІТНИК, РЕДАКТОР, МОВОЗНАВЕЦЬ, ОФІЦЕР – ТРАГЕДІЯ УКРАЇНЦЯ<br> МИХАЙЛА ОППОКОВА
ПРОСВІТНИК, РЕДАКТОР, МОВОЗНАВЕЦЬ, ОФІЦЕР – ТРАГЕДІЯ УКРАЇНЦЯ
МИХАЙЛА ОППОКОВА

  Доволі часто в літературі та засобах масової інформації зустрічаємо відомості про родичів Михайла Грушевського по батьківській лінії. А ось про представників материнської гілки розповіді трапляються не так часто. Однак, це зовсім не свідчить про те, що рід Оппокових мало досліджений чи не має яскравих постатей, зокрема і з іншими прізвищами, як от Менчиць, Черняхівський,... Читати далі…

БАТЬКО ПЕРШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ ПЕРІОДИКИ: <br> ЯК МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ СТАВ РЕДАКТОРОМ “ЗАПИСОК НТШ”
БАТЬКО ПЕРШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ ПЕРІОДИКИ:
ЯК МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ СТАВ РЕДАКТОРОМ “ЗАПИСОК НТШ”

125 років тому, у 1895-му, вийшов перший том «Записок НТШ» за редакцією Михайла Грушевського. Тож саме цій сторінці його біографії ми присвячуємо другий допис із серії знакових подій життя видатного вченого, ювілейні дати яких припадають на 2020-й.   У переліках звершень історика пересічній людині легко потонути. А розібратися в особливостях функціонування кожної наукової установи, громадської... Читати далі…

«ПОЛОВИНА ВИСТАВИ ‒ НАША»: <br>ДЕБЮТ ПРИВАТНОЇ ЗБІРКИ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО <br>НА ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ВИСТАВЦІ У ЛЬВОВІ 1905 РОКУ
«ПОЛОВИНА ВИСТАВИ ‒ НАША»:
ДЕБЮТ ПРИВАТНОЇ ЗБІРКИ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
НА ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ВИСТАВЦІ У ЛЬВОВІ 1905 РОКУ

  У ці дні рівно 115 літ тому Михайло Грушевський виступив з публічною репрезентацією своєї приватної мистецької збірки, в якій реалізувалося його дитяче завзяття «колекціонування прерізних речей»[1]. За обріями цього захоплення відкривалися нові грані таланту вченого, вражаючи універсальністю й колористикою внутрішнього світу та «європейськістю»[2].   *** У середині зими 1905 року Львів переживав «дійсну повінь... Читати далі…

ЦЕЙ ДЕНЬ В ЖИТТІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
ЦЕЙ ДЕНЬ В ЖИТТІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

  Нову рубрику “Цей день в житті Михайла Грушевського” відкриваємо календарем, у якому позначаємо дати, які варто згадати/відзначити у 2019-му. Ці дні не завжди можна виділити червоним, хоча більшість з них саме такі. Однак не дозволяємо собі оминути увагою й ті події, які сталися не за волею і бажанням історика і затьмарили, на коротший чи... Читати далі…

«Золота Кулюня»:  образ Катерини Грушевської у творчості Івана Труша
«Золота Кулюня»: образ Катерини Грушевської у творчості Івана Труша

  Останній рік «довгого» ХІХ століття, яке отримало образне визначення «віку історії» та «віку націй», для професора першої кафедри української історії Михайла Грушевського став особливим. Він «вів з цілим напруженням розпочате діло»[1], видавши на кінець століття (1898–1900) три томи націотворчого гранд-наративу – «Історії України-Руси». Ними вчений започаткував перший систематичний курс історії українсько-руського народу, який завжди... Читати далі…

“Молодша сестра” <br>(до 150-річчя з дня народження Ганни Сергіївни Грушевської)
“Молодша сестра”
(до 150-річчя з дня народження Ганни Сергіївни Грушевської)

Ганна Шамраєва (дів. прізв. Грушевська; стоїть посередині) з батьком Сергієм Федоровичем, братами Михайлом, Олександром, матір’ю Глафирою Захарівною і чоловіком Віктором Шамраєвим. П’ятигорськ. [Кінець березня ─ початок квітня (за ст. ст.)] 1895 рр. ІММГ Поміж найближчих людей в оточенні Михайла Грушевського майже впродовж усього його життя була його сестра Ганна, яку в родині ніжно називали Галею, Галочкою.... Читати далі…

Як Михайло Грушевський земельну ділянку на Татарці придбав
Як Михайло Грушевський земельну ділянку на Татарці придбав

  Історія з набуттям реальності на Нагірній вулиці (Татарка) постала на порядку денному родини Грушевських навесні 1911 р. Перебуваючи в Києві, М.Грушевський оглянув суміжний з Нагірною «участок» Довнар-Запольського, але його невдовзі уподобав військовий (прізвище невідомо). У квітні довірена особа Михайла Грушевського Юрій Тищенко взявся завершити справу з придбанням ділянки землі, посилаючи до Львова детальні описи... Читати далі…

«Якщо будеш у Боярці…»
«Якщо будеш у Боярці…»

“Если будешь в Боярке, кланяйся от нас…”[1], − писала 1 серпня 1891 р. Михайлові Грушевському його мати Глафира Захарівна. Боярка… Цей топонім часто згадувався у родинному листуванні Грушевських упродовж кількох десятиліть. Що ж то за місцевість і чому вона займала таке помітне місце в житті цієї родини? Ми спробуємо не лише поринути в Боярку Грушевських,... Читати далі…

Василь Грушевський: шлях від гімназійної парти до кривавої битви<br> на “чотирьох річках”
Василь Грушевський: шлях від гімназійної парти до кривавої битви
на “чотирьох річках”

  Загострення суперечностей між провідними країнами світу на початку ХХ ст., поділ Європи на два ворогуючих блоки держав (Антанту та Троїстий союз (у 1915 р. перетворився на Четвертний союз)) підштовхували їх до військового протистояння. Потрібна була лише маленька «іскра», щоб цей конфлікт розгорівся та набув світового масштабу. Цією «іскрою» стало вбивство 28 червня 1914 р.... Читати далі…

З музейних практик Михайла Грушевського: <br>Виставка пам’яті Володимира Антоновича
З музейних практик Михайла Грушевського:
Виставка пам’яті Володимира Антоновича

      16 (28) вересня 1894 року закінчився перший київський період у житті Михайла Грушевського. У той день, напередодні своїх уродин, молодий титулований професор вирушав до Львова, відбувши останні візити. Найважливіша прощальна зустріч пройшла у знаменитому будинку із мезоніном на розі Жилянської та Кузнечної в оселі Володимира Антоновича. На згадку про неї Михайло Грушевський... Читати далі…