Scientific studies

ОГНИЩЕ УКРАЇНСЬКОГО ЖИТТЯ НА ЗАХІДНОМУ ПОГРАНИЧЧІ: <br>ПЕРЕМИШЛЬ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
ОГНИЩЕ УКРАЇНСЬКОГО ЖИТТЯ НА ЗАХІДНОМУ ПОГРАНИЧЧІ:
ПЕРЕМИШЛЬ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

Продовжуючи нашу рубрику «По світу: адреси Михайла Грушевського», хочемо розповісти про місто, яке історик називав «головним огнищем українського життя на західнім українськім пограниччі»[1]. Здогадалися Ви чи ні, але мова йтиме про Перемишль – «надсянські Атени галицьких русинів». Саме таку неформальну назву сучасне польське, а тоді – австрійське імперське місто отримало у другій половині XIX ст.,... Read more...

«УКРАЇНЦІ МУСЯТЬ СТАТИ НАЦІЄЮ…» <br> МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ ТА ЙОГО КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЄКТ 1905 РОКУ
«УКРАЇНЦІ МУСЯТЬ СТАТИ НАЦІЄЮ…»
МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ ТА ЙОГО КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЄКТ 1905 РОКУ

115 років тому, у березні та квітні 1905 року, Михайло Грушевський написав статті «Українство і питання дня в Росії» та «Конституційне питання і українство в Росії», тим самим заклавши початок конституційним проєктам, що передбачали відхід від імперського централізму та спрямовували на відродження державницького життя українського народу. Саме цим аспектам присвячений наш третій допис із серії... Read more...

«БАЧИВ ЦІСАРЯ», «ІДУ В ОПЕРУ… НА ОБРАЗИ…  НА ВИТРІШКИ», «СИЖУ ПРИ ПИВІ»: <br> ПЕРШІ ВІДЕНСЬКІ МАНДРИ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
«БАЧИВ ЦІСАРЯ», «ІДУ В ОПЕРУ… НА ОБРАЗИ… НА ВИТРІШКИ», «СИЖУ ПРИ ПИВІ»:
ПЕРШІ ВІДЕНСЬКІ МАНДРИ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

    Париж, Женева, Лондон, Берлін, Прага, Відень, Варшава, Берн, Рим ‒ у цьому далеко не повному переліку політичних, культурно-мистецьких й освітніх центрів Європи виняткове місце в житті Михайла Грушевського належить Відню. Саме тут, 11 квітня 1894 р., відбулася, хоча й без його участі, доленосна подія ‒ номінація цісарем Австро-Угорщини Францом Йосифом І професором першої... Read more...

ПРОСВІТНИК, РЕДАКТОР, МОВОЗНАВЕЦЬ, ОФІЦЕР – ТРАГЕДІЯ УКРАЇНЦЯ<br> МИХАЙЛА ОППОКОВА
ПРОСВІТНИК, РЕДАКТОР, МОВОЗНАВЕЦЬ, ОФІЦЕР – ТРАГЕДІЯ УКРАЇНЦЯ
МИХАЙЛА ОППОКОВА

  Доволі часто в літературі та засобах масової інформації зустрічаємо відомості про родичів Михайла Грушевського по батьківській лінії. А ось про представників материнської гілки розповіді трапляються не так часто. Однак, це зовсім не свідчить про те, що рід Оппокових мало досліджений чи не має яскравих постатей, зокрема і з іншими прізвищами, як от Менчиць, Черняхівський,... Read more...

БАТЬКО ПЕРШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ ПЕРІОДИКИ: <br> ЯК МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ СТАВ РЕДАКТОРОМ “ЗАПИСОК НТШ”
БАТЬКО ПЕРШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ ПЕРІОДИКИ:
ЯК МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ СТАВ РЕДАКТОРОМ “ЗАПИСОК НТШ”

125 років тому, у 1895-му, вийшов перший том «Записок НТШ» за редакцією Михайла Грушевського. Тож саме цій сторінці його біографії ми присвячуємо другий допис із серії знакових подій життя видатного вченого, ювілейні дати яких припадають на 2020-й.   У переліках звершень історика пересічній людині легко потонути. А розібратися в особливостях функціонування кожної наукової установи, громадської... Read more...

«ПОЛОВИНА ВИСТАВИ ‒ НАША»: <br>ДЕБЮТ ПРИВАТНОЇ ЗБІРКИ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО <br>НА ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ВИСТАВЦІ У ЛЬВОВІ 1905 РОКУ
«ПОЛОВИНА ВИСТАВИ ‒ НАША»:
ДЕБЮТ ПРИВАТНОЇ ЗБІРКИ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
НА ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ВИСТАВЦІ У ЛЬВОВІ 1905 РОКУ

  У ці дні рівно 115 літ тому Михайло Грушевський виступив з публічною репрезентацією своєї приватної мистецької збірки, в якій реалізувалося його дитяче завзяття «колекціонування прерізних речей»[1]. За обріями цього захоплення відкривалися нові грані таланту вченого, вражаючи універсальністю й колористикою внутрішнього світу та «європейськістю»[2].   *** У середині зими 1905 року Львів переживав «дійсну повінь... Read more...

ЦЕЙ ДЕНЬ В ЖИТТІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
ЦЕЙ ДЕНЬ В ЖИТТІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО

  Нову рубрику “Цей день в житті Михайла Грушевського” відкриваємо календарем, у якому позначаємо дати, які варто згадати/відзначити у 2019-му. Ці дні не завжди можна виділити червоним, хоча більшість з них саме такі. Однак не дозволяємо собі оминути увагою й ті події, які сталися не за волею і бажанням історика і затьмарили, на коротший чи... Read more...

«Золота Кулюня»:  образ Катерини Грушевської у творчості Івана Труша
«Золота Кулюня»: образ Катерини Грушевської у творчості Івана Труша

  Останній рік «довгого» ХІХ століття, яке отримало образне визначення «віку історії» та «віку націй», для професора першої кафедри української історії Михайла Грушевського став особливим. Він «вів з цілим напруженням розпочате діло»[1], видавши на кінець століття (1898–1900) три томи націотворчого гранд-наративу – «Історії України-Руси». Ними вчений започаткував перший систематичний курс історії українсько-руського народу, який завжди... Read more...

“Молодша сестра” <br>(до 150-річчя з дня народження Ганни Сергіївни Грушевської)
“Молодша сестра”
(до 150-річчя з дня народження Ганни Сергіївни Грушевської)

Ганна Шамраєва (дів. прізв. Грушевська; стоїть посередині) з батьком Сергієм Федоровичем, братами Михайлом, Олександром, матір’ю Глафирою Захарівною і чоловіком Віктором Шамраєвим. П’ятигорськ. [Кінець березня ─ початок квітня (за ст. ст.)] 1895 рр. ІММГ Поміж найближчих людей в оточенні Михайла Грушевського майже впродовж усього його життя була його сестра Ганна, яку в родині ніжно називали Галею, Галочкою.... Read more...

Як Михайло Грушевський земельну ділянку на Татарці придбав
Як Михайло Грушевський земельну ділянку на Татарці придбав

  Історія з набуттям реальності на Нагірній вулиці (Татарка) постала на порядку денному родини Грушевських навесні 1911 р. Перебуваючи в Києві, М.Грушевський оглянув суміжний з Нагірною «участок» Довнар-Запольського, але його невдовзі уподобав військовий (прізвище невідомо). У квітні довірена особа Михайла Грушевського Юрій Тищенко взявся завершити справу з придбанням ділянки землі, посилаючи до Львова детальні описи... Read more...