Наукові студії

По обіді 7 квітня[1] 1904 р. до потягу, що прямував зі Львова до Відня, поспішали двоє чоловіків. Щасливо діставшись своїх місць, вони почули сигнал паротягу, що сповіщав про початок їхньої далекої подорожі. Ранком на обрії показалась австрійська столиця, яка, однак, їх зовсім не цікавила цього разу, а була лише проміжним пунктом. Переїхавши з так званого... Читати далі…

«Так мило летіти в світ, віддаючись свобідним, «порожнім гадкам», які звичайно мусиш гнати від себе, аби не переривали роботи», ‒ писав Михайло Грушевський. Для заклопотаного вченого, який роками не мав відпочинку від щоденної наукової, викладацької та організаторської праці, дозволити собі «порожні гадки» було надто великою розкішшю. Коли ж нарешті з’явилась можливість потішити себе, він купив... Читати далі…

«І я іду на час несамовитий, Щоб нищене словами відновити». В. Шекспір Спогади Ігоря Денисенка Вперше поріг цього будинку я переступив у 1958-му році. Невелике узвишшя, на якому розташувався цей будинок, приємно здивувало мене густими заростями листяних і фруктових дерев, які вже тріпотіли молодим листям під подихом теплого весняного вітерця. Було дуже тихо, і важко... Читати далі…

2018 р. Євтушенко Юрій. Василь Грушевський: шлях від гімназійної парти до кривавої битви на “чотирьох річках”. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://immh.kiev.ua/vasil-grushevskiy-shlyah-vid-gimnaziynoyi-parti-do-krivavoyi-bitvi-br-na-chotiroh-richkah Євтушенко Юрій. Інструкторська школа старшин: первісток військової педагогіки та системи військової освіти УНР. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://immh.kiev.ua/instruktorska-shkola-starshin-pervistok-viyskovoyi-pedagogiki-ta-sistemi-viyskovoyi-osviti-unr/ Євтушенко Юрій.Окремий Запорізький загін. Як в Україні з’явилась своя регулярна армія. – [Електронний ресурс].... Читати далі…

У 17 років Михайло Грушевський почав вести свій особистий щоденник як порятунок від самотності та як власний психологічний портрет. Не сподіваючись зустріти споріднену душу, друга, на сторінках його щоденника він давав оцінку своїм вчинкам, думкам і мріям. І з сумом писав: «Товариші мої — книжки добродії, але ж, що не кажи, не стануть вони за... Читати далі…

Я почув ґрунт в Київі і позицію для роботи (До 110-ої річниці обрання Михайла Грушевського головою Українського наукового товариства у Києві) 29 квітня (12 травня) 1907 року, повернувшись із перших зборів Українського наукового товариства у Києві (УНТ), Михайло Грушевський занотував у своєму щоденнику: «Дуже несподіваний вибір зробив на мене дуже приємне вражіннє. Я почув ґрунт... Читати далі…

Вшанування творчої, науково-організаційної та суспільно-політичної діяльності М.Грушевського розпочалося ще за життя вченого й має свої традиції, які закарбувалися у низці збірників та інших ювілейних виданнях. Першу таку акцію на відзначення 10-ліття наукової праці М.Грушевського в Галичині, яке припадало на 1904 р., відстрочила підготовка «збірної книжки статей з поля історії, літератури, етнографії і т. д.». Книжка,... Читати далі…

«Криворівня смакувала як ніколи»; «Ми з приємністю думали, як то добре, що ми в Криворівні»; «Дуже нам сього року Криворівня удалась», — це лише малесенька часточка щоденникових вражень Михайла Грушевського від свого улюбленого місця відпочинку в знаменитих «Українських Атенах», чаруюча аура й своєрідна магія яких захоплює від першого погляду й подиху. Незважаючи на безкінечні дощі,... Читати далі…

Хто з нас не мріє чи не мріяв побувати в Парижі? Така мрія, напевно, була і в людини вибагливих естетичних смаків, людини, безмежно закоханої у історичні пам’ятки й старожитності, — Михайла Грушевського. Але збулася вона не в гімназійні чи студентські роки, як нині «модно», а вже в часи його професорської кар’єри в Львівському університеті. Це... Читати далі…