Наукові студії
(до 150-річчя з дня народження Ганни Сергіївни Грушевської)
Ганна Шамраєва (дів. прізв. Грушевська; стоїть посередині) з батьком Сергієм Федоровичем, братами Михайлом, Олександром, матір’ю Глафирою Захарівною і чоловіком Віктором Шамраєвим. П’ятигорськ. [Кінець березня ─ початок квітня (за ст. ст.)] 1895 рр. ІММГ Поміж найближчих людей в оточенні Михайла Грушевського майже впродовж усього його життя була його сестра Ганна, яку в родині ніжно називали Галею, Галочкою.... Читати далі…
Історія з набуттям реальності на Нагірній вулиці (Татарка) постала на порядку денному родини Грушевських навесні 1911 р. Перебуваючи в Києві, М.Грушевський оглянув суміжний з Нагірною «участок» Довнар-Запольського, але його невдовзі уподобав військовий (прізвище невідомо). У квітні довірена особа Михайла Грушевського Юрій Тищенко взявся завершити справу з придбанням ділянки землі, посилаючи до Львова детальні описи... Читати далі…
“Если будешь в Боярке, кланяйся от нас…”[1], − писала 1 серпня 1891 р. Михайлові Грушевському його мати Глафира Захарівна. Боярка… Цей топонім часто згадувався у родинному листуванні Грушевських упродовж кількох десятиліть. Що ж то за місцевість і чому вона займала таке помітне місце в житті цієї родини? Ми спробуємо не лише поринути в Боярку Грушевських,... Читати далі…
на “чотирьох річках”
Загострення суперечностей між провідними країнами світу на початку ХХ ст., поділ Європи на два ворогуючих блоки держав (Антанту та Троїстий союз (у 1915 р. перетворився на Четвертний союз)) підштовхували їх до військового протистояння. Потрібна була лише маленька «іскра», щоб цей конфлікт розгорівся та набув світового масштабу. Цією «іскрою» стало вбивство 28 червня 1914 р.... Читати далі…
Виставка пам’яті Володимира Антоновича
16 (28) вересня 1894 року закінчився перший київський період у житті Михайла Грушевського. У той день, напередодні своїх уродин, молодий титулований професор вирушав до Львова, відбувши останні візити. Найважливіша прощальна зустріч пройшла у знаменитому будинку із мезоніном на розі Жилянської та Кузнечної в оселі Володимира Антоновича. На згадку про неї Михайло Грушевський... Читати далі…
29 квітня 1918 року увійшло в історію України як останній день засідання Центральної Ради. А чи дійсно це було останнє засідання? І про що йшлося на нічному зібранні 30 квітня? І що породило найпопулярніший міф про Михайла Грушевського? І чим був той останній день для подальшої історії України та сьогодення: крахом чи тріумфом, злетом чи... Читати далі…
14 березня 1918-го року, військовий міністр Української Народної Республіки полковник Олександр Жуковський видав наказ про створення Інструкторської школи старшин. Відкрилася нова сторінка в розвитку військової педагогіки та системи військової освіти УНР. На новостворений навчальний заклад покладалося завдання комплектування молодої української армії, що набирала сили, національно свідомим, фахово підготовленим складом. У фондах Історико-меморіального музею Михайла Грушевського... Читати далі…
Окремий Запорізький загін
(Лютий 1918)
З початком збройного протистояння з російськими більшовицькими загонами ще з середини грудня 1917 р. уряд УНР припустився низки помилок та прорахунків у військовій політиці. Це негативно відбилося на організації оборони країни. Перш за все –непродумана кадрова політика, коли на ключові військові посади призначалися особи, які не розумілися на армійських справах (секретар військових справ Микола Порш,... Читати далі…
Однією із найяскравіших подій українського громадського життя початку ХХ ст. стало довгоочікуване відкриття пам’ятника Івану Котляревському у Полтаві 30 серпня (за ст. ст.) 1903 р. Історія цього непересічного свята перейшла на сторінки споминів його учасників[1], добре відома вона й дослідникам українського руху на зламі століть. Але як сталося, що на знаменитій фотографії товариства на Полтавськім... Читати далі…
Новий 1918 рік українська громада Києва зустрічала з українським карбованцем, колядками в Українському національному театрі та “радянською колядою” у виконанні ватаги на чолі з Михайлом Грушевським, копченою гускою за 100 карбованців пуд, легким вином, ялинковими подарунками “Ґедзя”, відривним календарем з портретами діячів Української Центральної Ради, “Українською граматикою” Івана Огієнка,“Нашими національними скарбами” Миколи Біляшівського Цим матеріалом ми... Читати далі…