Наш Дім 110 pоків тому

Рівно 110 років тому затишна київська садиба на Паньківській, 9 зачарувала львівського професора Михайла Грушевського. Подібна до львівської вілли, з великим фруктовим садом на 70 дерев, закрита від гамірних вулиць, що мало неабияке значення для історика, який називав себе “маньяком” на тишу. Не міг відмовитись також від спокуси оселитись у серці знаменитого Латинського кварталу, де мешкав у студентські часи, де поруч, на стежках Ботанічного саду, вперше освідчувався в коханні. Тож 4 липня (за ст. ст.) 1908 р. був підписаний контракт купівлі-продажу цієї садиби з флігелем на 2 ½ поверхи, якому єдиному судилося вціліти від усіх маєтностей Грушевських у Києві.

“Освятив” набуту реальність і надав їй особливого національного колориту популярним серед київського українства міфом про назви вулиць Паньківської, Микільсько-Ботанічної й Тарасівської, що замикали садибу. Міф цей чи то легенда мовили, що названі вони “в честь славної української трійці — Тараса Шевченка, Панька Куліша і Миколи Костомарова, але, як бачимо, таким прикровенним способом, що тільки втаємничені могли знати, що сі назви означають”. “Але ціль свою вони, безперечно, осягнули: покоління «свідомих українців», ходячи сими улицями, підморгували собі з видом хитрих авґурів і почували тихе вдоволення, що мають свої національні улиці” — наголошував Михайло Грушевський у своїй статті в редагованому “Літературно-науковому вістнику”.

Минали роки, десятиліття, а статус національного осередку, який закріпився за Паньківською, 9, залишався. Часами лише в пам’яті й спогадах… Відроджувати й підтримувати традиції Дому Грушевських нині випало нам, музейникам. І ми не втомлюємося повторювати, що затишна садиба на Паньківській, 9, як і 110 років тому, зачарує кожного, хто завітає до Музею Михайла Грушевського.

Докладніше про історію садиби читайте за наступним посиланням  http://immh.kiev.ua/istoriya-sadibi-rodini-grushevskih/