Музей працює щоденно, крім понеділка, з 10:00 до 18:00.
Київ, вул. Паньківська, 9. Тел.: (044) 288-28-07

«Кавові історії Грушевських»

Імпреза “Кавові історії Грушевських” — авторський проект завідувача Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлани Панькової, покликаний пізнати видатного історика і суспільно-політичного діяча насамперед як друга, приятеля, вчителя, батька… Тому наші “Кавові історії” — це радше історії про філософію та мистецтво спілкування, а їхніми натхненниками стали унікальні музейні меморіальні предмети (кавниви, кавомолки, сервізи), які й досі тримають тепло й аромат, а ще чимало закодованих знаків, які відкриваються перед нами завдяки численним сюжетам про “кавові історії” Грушевських, які черпаємо з мемуарних та епістолярних джерел.

Перед гостями музею постає психологічний портрет, образ Михайла Грушевського від гімназійних часів 1880-х до нелегких еміграційних буднів початку 1920-х. Сенс життя вченого і головна втіха — наукова праця —поглинули весь життєвий простір, майже не залишаючи місця для відпочинку. Вже зі студентської лави Михайлові не вистачало для неї 24 години на добу, волів мати хоча б 60. Але в цьому напруженому темпі життя він шукав товариства щирого і відкритого. Перші уроки мистецтва спілкування пройшов у Києві в студентські роки в гостинній оселі свого хрещеного батька в громадських справах Олександра Кониського. Для Києва 1890-х кава була ще екзотикою, тому “майстер-класи” з філософії товариських зустрічей проходили тут за чаєм.

Посівши 1894 р. першу на українських землях кафедру історії України у Львівському університеті, 28-літній професор Грушевський поринає в атмосферу справжніх “кавових історій”. Саме наприкінці ХІХ століття Львів по-справжньому розсмакував каву і очманів від неї. А кав’ярні стали місцем, де збиралася вся пишуча і малююча публіка, шукаючи джерело творчих спонук у суперечках, дискусіях, поезії, товариських розмовах. Завдяки збереженому щоденнику Михайла Грушевського знаємо, що улюбленими місцями його інтелектуальних зустрічей в богемному товаристві Садовського, Заньковецької, Франка, Хоткевича, Труша та інших були кав’ярні “Віденська”, “Центральна”, “Штука”. Українська богема особливо уподобала “Монополь”, куди вперше привів Михайла Грушевського його приятель і колега Іван Франко. Зі спілкування цих двох велетнів української науки і культури розпочинається перша львівська “кавова історія”. А далі “кавові історії” з учнями, за бесідами з якими часом по 4–5 годин проводив Михайло Грушевський. Надзвичайно світла і ніжна “кавова історія” про світ спілкування з єдиною донечкою Катериною, яку змалечку вводив у світ високого мистецтва, відвідуючи виставки, театри, антикварів, а після заходячи на улюблену каву.

Отож, чи вмів Грушевський відпочивати і що було сенсом і насолодою цього відпочинку? І які улюблені місця зафіксовані на мапі Львова, Києва, Відня? І що таке “редакційні бали” на колишньому Хрещатику, 40? І чим була кава для самотньої дружини Марії у страшному 1942-му? Про все це Ви дізнаєтесь, завітавши на “Кавові історії Грушевських”, що проходять на веранді або в салоні фамільного дому. Тут Вам запропонують каву “Монополь”, “Фамілія”, “Sub divo” та інші, назви яких ми вигадаємо разом із Вами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Календар подій на липень 2018

Пропонуємо ознайомитися з розкладом наших заходів у липні...

«Якщо будеш у Боярці…»

“Если будешь в Боярке, кланяйся от нас…”[1], −...

Василь Грушевський: шлях від гімназійної парти до кривавої битви
на “чотирьох річках”

  Загострення суперечностей між провідними країнами світу на...

Заходи до Дня Народження Катерини Грушевської

Пропонуємо Вам разом з нами відзначити День Народження...

×
Місце розташування

×