The museum is open to the public every day except on Mondays, from 10 AM to 6 PM.
No.9, Pankivska str, Kyiv

МУЗЕЮ
МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
30 РОКІВ

 

30 років тому, 3 лютого 1992 року, на мапі Києва з’явився Музей, сучасна біографія якого складається з двох рівних періодів: 15 і 15. У той день Київрада підтримала клопотання Музею історії Києва і прийняла рішення про створення Історико-меморіального музею Михайла Грушевського. І сьогодні цей вже не юний, але ще молодий Музей відзначає свою «круглу» дату і згадує перші кроки.

Його історія веде свій відлік від виставки «Михайло Грушевський. Повернення», відкритої в Музеї історії міста Києва у вересні 1991 року. Тоді ми ще не знали, що до відкриття експозиції в стінах Дому Грушевських на Паньківській, 9 пройде майже п’ятнадцять років. Надто вже багатьох на зорі відродження Незалежності України лякало ім’я вченого-патріота.

Але невеличкий гурт науковців-ентузіастів розшукував нащадків роду Грушевських, знайомив їх між собою, досліджував архівні фонди, збирав дивом уцілілі меморіальні речі, по крихтах відтворюючи минуле Дому та долі його мешканців. Оцінюючи цей шлях, можемо щиро позаздрити собі, адже, незважаючи на всі негаразди, він був надзвичайно цікавим. Оцінюючи свій шлях, кожний з нас гордо повторює слова «гімну», створеного талановитими Друзями: «Музей на Паньківській — моя нагорода!».

Ми починали тоді, коли колекція налічувала один, але головний і найцінніший музейний експонат — ДІМ. А сьогодні збірка включає близько 9 тисяч предметів, більшість яких є унікальними. Не завжди і самі усвідомлюємо, що вдалося повернути на своє місце меморіальні меблі, побутові речі, книги, листи, родинні знімки, твори мистецтва з Дому Грушевських. Лише поглянувши на свою роботу очами захоплених і здивованих відвідувачів, усвідомили — нам це вдалося! Вдалося з допомогою нащадків роду і численних Друзів Музею.

За кожним музейним предметом — особливі, дивовижні історії, якими сьогодні ми залюбки ділимося зі своїми відвідувачами і читачами нашого сайту, Facebook’у та Instagram’у. Чого варта, наприклад, історія світлини Михайла Грушевського, яку під час реконструкції виявили будівельники під старими підлогами. А як же довго довелося розшукувати відомості про колишнього кріпака Хому Шота з Новгород-Сіверська, який змайстрував унікальний годинник, котрий через сто років прикрасив домашню робітню академіка Михайла Грушевського. А скільки емоцій викликає перлина нашої іконографічної збірки — подарунок батьків і митця Івана Труша до дня народження трирічної Катерини Грушевської, нашої «Золотої Кулюні», «Маленької Професорівни», «Викапаного Татуся». А як цікаво разом з гостями шукати відповіді на запитання, чому Грушевський ставив свій штамп-екслібрис на книжках приватної бібліотеки на 32-й, 132-й, 232-й, 332-й, 432-й і т. д. сторінках. А ще згадувати, як наприкінці 1990-х виявили в містечку Немирів брошури голови Центральної Ради, вшиті в томи творів Толстого, Горького, Чехова.

Тепер уже історією стали десятки знакових подій тих перших п’ятнадцяти років. Особливою серед них була перемога міні-експозиції «Михайло і Катерина Грушевські: діалог» на Першому Всеукраїнському музейному фестивалі (2005), яка дала можливість повірити в себе, визначити стратегію і головне кредо: «Успішний Музей!».

Плекаючи упродовж багатьох років омріяний майбутній Музей, ми не втрачали віри, що до того занедбаного будинку на 28 комунальних квартир, оточеного парканами і бур’янами, повернеться життя. Нарешті на початку 2000-х років там почались перші відбудовчі роботи.

І нарешті настав час визначити місце унікальної збірки у просторі Дому. «Примиривши» амбіції колекції та концепції, відтворили інтер’єри квартири родини Михайла Грушевського виключно меморіальними експонатами! Жодної типології! Маємо дякувати невідомому фотографу, який зафіксував кожен куточок кабінету історика, ніби сподіваючись зберегти цей «заповідник», як називала його Марія Грушевська, і допомогти майбутнім музейникам. Він і насправді допоміг, а нам залишалося лише скористатися його знімками і реконструювати «рідними» предметами домашню робітню вченого. Через 75 років! У практиці меморіальних музеїв — це унікальний випадок!

Архітектурно-художнє вирішення експозиції — це символ багатолітньої дружби двох видатних українців — Михайла Грушевського і Василя Кричевського. Напрацювання творця українського модерну в архітектурі — його орнаменти і вікна-вітрини з характерною трапецевидною формою — об’єднали весь Музей у цілісний ансамбль у смаках Грушевського.

Спільною нагородою всіх творців Музею Грушевського став день 9 листопада 2006 року, коли Президент України Віктор Ющенко урочисто відкрив наш Музей для відвідувачів. Перший період історії Музею закінчився. І ось вже 15 років ми наповнюємо Дім життям, численними проєктами відроджуючи його традиції і неповторну ауру. І ось вже 15 років кожний має приємну нагоду відвідати гостинну оселю академіка Михайла Грушевського, поринути в його творчу лабораторію і світ захоплень, духовності й родинного пієтизму.

З Днем народження, дорогий Музею!

 

This slideshow requires JavaScript.

 

 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

5 ЗУСТРІЧЕЙ КИЄВА З ГРУШЕВСЬКИМ: ВІРТУАЛЬНА ПОДОРОЖ

Він називав Київ «українською столицею», «культурним й історичним...

WHAT TO READ, LISTEN AND WATCH TO UNDERSTAND UKRAINE BETTER?

Photo: Valentyn Ogirenko Kremlin invests a colossal amount...

145 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ МАКАРЕНКА

  Сьогодні всі, хто проходитиме повз Михайлівський Золотоверхий...

КАВОВІ ІСТОРІЇ ГРУШЕВСЬКИХ

Усіх, хто бажає насолодитися неповторною аурою затишної садиби...

×
Location map

×