Музей працює щоденно, крім понеділка, з 10:00 до 18:00.
Київ, вул. Паньківська, 9. Тел.: (044) 288-28-07

ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ

Сто років тому, під час масового штучного голоду 1921-1923 рр., родина Грушевських робила усе можливе, аби допомогти українцям.

Перебуваючи на еміграції у Відні, Михайло Грушевський очолив Союз «Голодним України», що займався організацією збору коштів, необхідних речей та харчів. Звернення Союзу під назвою «В ім’я культури і гуманности. Поклик до цивілізованого світу» вважається однією з найгучніших спроб розголосу тих подій в Америці.

Сумні звістки з України щораз хвилювали вченого, і він у своїх публічних зверненнях до українців в США та Канаді, приватних листах описував у деталях ту хвилю страшної біди, закликаючи земляків з-за океану до пожертв, до «великого діла». Дбав про науковців, митців, акторів, професорів і студентів, вчителів і школярів. Дбав і про рідних, «за брата і сестру в Київі, які буквально вмирали з голоду торік, а се ж заслужені громадяне, брат зломав свою кар’єру через українство. Племінник, дуже надійний історик і соціольог, працює на городі, вибивається з сил, під загрозою недуги».

Показово, що канадська преса закликала пересилати допомогу через Український Червоний хрест, або ж через Михайла Грушевського. Адже збором коштів займалися не лише патріотичні, а й прорадянські кола на еміграції, які могли привласнювати собі пожертви.

Михайло Грушевський робив усе можливе, щоб «побудити до помочі Україні» найвідоміші міжнародні благодійні організації. Серед них Американська Рятункова Адміністрація («American Relief Administrftion» (ARA)), якою керував Герберт Гувер — державний діяч, згодом тридцять перший президент США. Ставив за мету спрямувати в Україну пожертви і через Міжнародний комітет допомоги потерпілим від голоду в Росії, одним із організаторів якого був норвезький вчений-океанограф, громадський діяч, філантроп Фрітьйоф Нансен.

Задля цього Грушевський спрямував звернення Нансену з проханням «вглянути в положеннє нашої інтелігенції», листувався і зустрічався в столиці Норвегії із його товаришем — славістом Олафом Броком. Останній і сам перейнявся трагедією, організувавши збір коштів для українців. Незважаючи на небажання і всі перешкоди Москви, місії ARA і Нансена стали розширювати свою роботу і допомогу Україні.

Підтримували всі ініціативи Михайла Грушевського і донька Катерина, і його брат Олександр, котрий співпрацював із Союзом «Голодним України», був посередником у передачі гуманітарної допомоги для української інтелігенції, студентів і дітей-сиріт.

Через «почесне заслання» до Москви, де Михайло Грушевський змушений був працювати з березня 1931 р. під постійним наглядом НКВД, він вже не мав можливості розгорнути таку активну роботу на підтримку жертв Голодомору 1931‒1933 рр. Відомості про нову трагедію України він отримував від своїх співробітників, які бували в радянській столиці. Поза сумнівом, переживав їх із таким же болем, як і 10 років тому.

27.11.21

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

145 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ МАКАРЕНКА

  Сьогодні всі, хто проходитиме повз Михайлівський Золотоверхий...

КАВОВІ ІСТОРІЇ ГРУШЕВСЬКИХ

Усіх, хто бажає насолодитися неповторною аурою затишної садиби...

МУЗЕЮ
МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
30 РОКІВ

  30 років тому, 3 лютого 1992 року,...

×
Місце розташування

×