Музей працює щоденно, крім понеділка, з 10:00 до 18:00.
Київ, вул. Паньківська, 9. Тел.: (044) 288-28-07

СИЛУЕТ ДАНИЛА ЩЕРБАКІВСЬКОГО ПЕРА ГЕОРГІЯ НАРБУТА

Однією з перлин мистецької збірки  Музею Михайла Грушевського є силуетний портрет українського музейника, мистецтвознавця Данила Щербаківського роботи майстра графіки Георгія Нарбута.

Для багатьох Данило Михайлович був і лишається найвищим взірцем блискучого вченого, безмежно відданого улюбленій справі ‒ збереженню культурної спадщини. Безсилий миритися із цинічним її винищенням руками призначених владою невігласів, формою свого протесту він обрав самогубство, кинувшись 6 червня 1927 р. у Дніпро. Ця трагічна подія сколихнула тоді не лише музейну спільноту, але й набула значного суспільного резонансу. Серед численного гурту київського громадянства, товаришів, колег і учнів, що прийшли 11 червня 1927 р. віддати йому останню шану, був і Михайло Грушевський. На сторінках журналу «Україна» він опублікував емоційний некролог, давши високу оцінку розкішним виданням Щербаківського з українського мистецтвознавства[1]. Трагедія науковця, що був позбавлений можливості працювати за принципами, які сповідував, очевидно, збентежила Михайла Сергійовича, як і будь-кого, хто близько до серця брав інтереси національної культури. Не залишився академік Грушевський осторонь, поставивши свій підпис під зверненням української інтелігенції з вимогою розслідувати справу цькування Д. Щербаківського з боку адміністрації Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка.

До фондів силуетний портрет потрапив восени 1994 р. від нащадків мистецтвознавиці, археологині Марії Іванівни Вязьмітіної у складі комплексу матеріалів академіка Олексія Петровича Новицького та його доньки Марії Олексіївни Новицької.

Усі згадані персоналії тісно пов’язані як між собою, так і з Данилом Щербаківським. О. Новицький і Д. Щербаківський були колегами, зокрема по Київському археологічному інституту. А донька Новицького та Марія Вязьмітіна були ученицями Данила Михайловича та близькими подругами, сестрами не по крові. Вчилися разом, багато років ділили на двох помешкання у Києві на вул. Софіївській, 25. По смерті Марії Новицької в 1965 р. її родинний архів і речі зберігала Марія Вязмітіна і згодом передала частину наукового доробку та особистих документів подруги на зберігання до Центрального державного архіву-музею літератури та мистецтв України. Іншу ж частину архіву та меморіальних речей Новицьких після смерті Марії Іванівни в 1994 р. її родичі передали до колекції Музею Михайла Грушевського.

Репродукція за виданням: Українське мистецтво: в двох томах з додатками / Вадим і Данило Щербаківські ; передм. І. О. Ходак ; предм.-геогр. покажч. В. М. Слободяна ; упорядн. О. О. Савчук. Харків : Видавець Савчук О. О., 2015. С. 40

Досі відомі були два силуетні портрети Д. Щербаківського, створені Г. Нарбутом. Тільки один з них, так званий «Данило Щербаківський з межигірською вазочкою в руках», має авторське датування: 20 травня 1919 р. Другий, погрудний портрет, віднесений дослідниками також до 1919 р.[2] Тож, попередньо і портрет з фондів нашого музею за аналогією датуємо так само. Втім, докладна атрибуція, як і з’ясування обставин набуття Новицькими силуетного портрету Данила Щербаківського, ще потребують спеціального дослідження.

На заставці: Г. Нарбут (1886‒1920). Д. М. Щербаківський. [1919 р.] Папір, туш. В овальній дерев’яній рамці; паспарту з тонкого паперу чорного кольору. 7,7х6,5 см (контури обрізано нерівно); 11,7х7,8 см (рамка). З колекції родини О. П. Новицького. Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського. МІК Гр-4986

Ганна Кондаурова

[1] Грушевський М. Данило Щербаківський (Некролог) // Україна. К., 1927. Кн. 3 (22). С. 213–215.

[2] Ходак І. До історії дослідження українського портретного малярства: внесок Данила Щербаківського / І. Ходак // Студії мистецтвознавчі. К., 2007. № 1(17). С. [120]

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

145 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ МАКАРЕНКА

  Сьогодні всі, хто проходитиме повз Михайлівський Золотоверхий...

КАВОВІ ІСТОРІЇ ГРУШЕВСЬКИХ

Усіх, хто бажає насолодитися неповторною аурою затишної садиби...

МУЗЕЮ
МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
30 РОКІВ

  30 років тому, 3 лютого 1992 року,...

×
Місце розташування

×