Наукові студії

  Михайлові було нудно. Дитинство у ХІХ столітті могло бути непростим. Є вільний час, проте, що робити, якщо друзів мало, а розваги обмежені? Книжки – цікаво, проте вони мають властивість прочитуватись. А що далі? «Я ріс, – згадує Грушевський, – самітною дитиною, дуже нудно, не маючи ніяких товаришів і повірників»[1]. Народився майбутній історик 1866 року... Читати далі…

  Найстрашніша доба більшовицької облоги Києва почалася з 6 на 7 лютого (з 24 на 25 січня) 1918-го тривожним затишшям. Уже кілька днів містяни не жили, а існували в очікуванні завершення небаченого раніше хаосу. Крамниці зачинилися, трамваї зупинилися, з електрикою і водою були постійні перебої, преса не виходила. Відчайдухи в перервах між чергами обстрілів робили... Читати далі…

По-різному – від захоплених відгуків і аж до довічного болю – запам’ятались Михайлові Грушевському місця, де бував він та його рідні. Що й не дивно: надто різні події були пов’язані з ними. Місто Владикавказ для нього мало особливе значення, адже там був його отчий дім. Туди він поспішав за тисячі кілометрів, звідти чекав листів. І... Читати далі…

Обставини й причини передчасної смерті Михайла Грушевського завжди були й залишаються однією з “білих” (ні, радше “чорних”) плям грушевськознавства. І, безперечно, кожне джерело, яке дозволяє наблизитися до істини в цій трагічній історії, надзвичайно важливе. Історіографія проблеми веде відлік від перших праць, написаних відразу по смерті вченого, до студій сучасних істориків кінця 1990-х –початку 2000-х, в... Читати далі…

  Осінь 1917-го. Київ потопав у яскравих осінніх барвах, повітря наповнювалося новим ароматом в очікуванні… Очікуванні “поворотного пункту в найновішій історії України” — народження Української Народної Республіки. Ця знакова подія національного державотворення відбулася 20 (7) листопада 1917 року в день прийняття Третього Універсалу Української Центральної Ради.  Проголошення цього найрадикальнішого документу доби Української революції 1917‒1921 рр.,... Читати далі…

    Питання про освіту Михайла Грушевського постало вже невдовзі після переїзду в 1878 р. родини зі Ставрополя до Владикавказу. Власне, за віком Михайло міг вступити до гімназії ще в Ставрополі, але його батько, Сергій Федорович, не поспішав, вважаючи, що дітей не треба віддавати до школи занадто рано, бажаючи вдома самостійно закласти синові основи знань, а... Читати далі…

Ім’я талановитого молодого науковця Сергія Шамрая було добре знаним в академічних колах України 1920-х – початку 1930-х рр. Сучасні ж дослідники української історичної науки називають Сергія “зіркою першої величини серед Грушевських, яку ще не оцінила гідно українська історіографія”[1]. Наша розвідка – ще один крок до гідного поцінування непересічного таланту небожа і учня Михайла Грушевського, 120-річчя від... Читати далі…

На запитання про те, ким був Михайло Грушевський, більшість українців відповість: «Істориком». Це, звичайно, буде правдою, але не повною, адже спершу своє громадянське покликання він вбачав у літературній праці. Власне кажучи, між цими заняттями не було великої відмінності ‒ їх обʼєднувала патріотична позиція молодого Грушевського, прагнення служити Україні та її народові. Такий світогляд він ще... Читати далі…

У переддень свого дня народження, 28 (16) вересня 1894 р., до Львова приїздить 28-річний новопризначений професор першої кафедри української історії, вихованець Університету св. Володимира Михайло Грушевський ‒ «дуже скромненький і звичайний на позір, та ще в чужині не знає, куди обернутись»[1]. Сумує за київським товариством, і поступово вживається у львівське. У автобіографічних оповіданнях змальовує себе в... Читати далі…

 У довгому переліку міст, пов’язаних з подвижницьким життям Михайла Грушевського, провінційний російський Ставрополь має своє особливе значення, адже саме після переїзду в 1870 р. родини Грушевських до цього міста починається його раннє свідоме життя. «Мої спомини починають[ся] в Ставрополі, […] починається моє свідоме життє», ‒ написав згодом вчений у своїх «Споминах»[1]. «Спомини» Михайла Сергійовича, як і... Читати далі…